Молодь залучають до оцифрування історичної спадщини

У жовтні 2012 року розпочинається другий етап проекту "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

За повідомленням організаторів, уже заплановано проведення двох навчально-профорієнтаційних програм за підтримки молодіжних центрів праці.

Ці безкоштовні заняття будуть присвячені отриманню базових навичок у студентів та старших школярів для роботи з комп’ютером (курс "Інформаційно-комп’ютерна грамотність") та графічними програмами обробки зображень (курс "Обробка оцифрованих видань сучасними програмними засобами").

Окрім практичних інструментів, тренери зупиняться й на загальних питаннях актуальності збереження першоджерел в електронному вигляді.

Як прогнозують співорганізатори навчання – спеціалісти компанії "Електронні архіви України" - фахівця з оцифрування документальної спадщини, усього до навчальної програми буде залучено понад 170 осіб. А найкращі зі студентів отримають почесні грамоти та будуть запрошені на роботу.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" є спільною ініціативою МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України і реалізовується за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду "Відродження".

Мета проекту – збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.