В Києві прочитають лекції про історію моди

Вперше в Києві одеський історик моди Наталія Рєзанова прочитає дві лекції з циклу "Минуле і моди".

Про це повідомляють організатори заходу.

Час і місце:

18 жовтня (четвер) о 18:30 - "Тілесний код жінки модерну".

 

21 жовтня (неділя) о 16:00 - "Гротеск і гумор в моді".

Арт-галерея "Мінус 4" (вул. Артема, 37-41, 2-й поверх).

Наталія Рєзанова - історик моди з Одеси, автор книг про "історію костюмів, речей та звичаїв, розказану серйозно і не дуже".

На своїх лекціях намагається створити ефект присутності за допомогою концептуально продуманого підбору сотень слайдів, композицій із фрагментів рідкісних фільмів німої епохи, автентичних раритетів із журналів мод, музичних та літературних образів.

У програмі заходів:

- В якості наочної ілюстрації епохи "модерн" - демонстрація експонатів з приватної колекції киянки Марини Іванової
- Презентація шести книг про історію моди Наталії Рєзанової.

Вхід платний.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.