Спецпроект

У ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ - ПРОТЕСТ ПРОТИ КЕРІВНИКА. Фото

Колектив Національного художнього музею України оголосив протест проти виконуючого обов'язки директора музею Тетяни Міронової. Вони прийшли на роботу в пов'язках з написами "протестую" і в холі музею виставили плакат зі своїми вимогами.

Про це пише Газета.ua.

Поштовхом до протесту став її блог, в якому було пред'явлено звинувачення в адресу співробітників музею.

Наталя Михайлова, співробітник відділу зв'язків з громадськістю, пояснила позицію колективу: "Привласнила чужі досягнення, які були зроблені не під час її роботи в музеї, а до неї. Вважаємо, що така людина не може бути директором національного музею. Але запевняю, протест ніяк не вплине на роботу. Вчора ми написали відкритий лист до міністра культури Михайла Кулиняка, в якому пояснили нашу позицію".

 Всі фото: Костянтин Стрілець

Виконуючою обов'язки директора музею Тетяну Міронову призначили в квітні. За її словами, коли вона прийшла в музей, він був у жалюгідному стані, не працювала сигналізація, будинок перебував в аварійному стані.

Оголошення при вході

Сьогодні в музеї зберігаються 40 тисяч робіт українських майстрів. Їхня загальна вартість перевищує 50 мільйонів доларів.

Колектив музею працює, як і раніше

Національний художній музей уже півроку залишається без керівництва. Після скандального звільнення Анатолія Мельника в.о. гендиректора стала галеристка Тетяна Міронова, а через чотири місяці з музею пішов зам з економічних питань, звинувативши наостанок Міронову у кумівстві і непрофесійності.

На початку жовтня чоловік Тетяни Міронової Валерій, який балотується в нардепи по мажоритарному округу, спробував використати НХМУ як майданчик для своєї політичної реклами.

Сьогодні заступник Міронової з питань розвитку Ігор Ліховий заявив, що "робота нового менеджменту" НХМУ є ефективнішою в порівнянні з попередниками.

Читайте також: "Що відбувається в Національному Художньому музеї?"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.