"Молодість" почнеться з німого фільму ранньої УРСР. ВІДЕО

Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкриється фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник". Комедійне "роуд-муві" було заборонене через антирадянський сарказм - єдина копія з українськими інтертитрами збереглася в Росії.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного центру Олександра Довженка.

Показ відреставрованої німої стрічки відбудеться 20 жовтня на урочистій церемонії відкриття кінофестивалю - під акомпонемент симфонічного оркестру “Київ-Класик”.

Заборонений до показу одразу після виходу на екрани (фільм так і не демонструвався в РСФСР та Європі), "Шкурник" багато років пролежав на полицях спецхранів. Після півстолітнього забуття фільм було "перевідкрито" кінознавцем Євгеном Марголітом завдяки есе Осипа Мандельштама "Шпигун", де фільму дано компліментарну оцінку.

У 2011-му копію негативу фільму було куплено в Держфільмофонді Росії, де зберіглася єдина його копія (з українськими інтертитрами). Реставрація німої стрічки була здійснена цього року Національним центром Олександра Довженка. 

Авантюрно-пригодницьку комедію Миколи Шпиковського "Шкурник" створено на основі повісті відомого в 1920-х роках українського письменника Вадима Охріменка, близького друга Максима Рильського.

Аполлон Шмигуєв, підприємливий киянин, чий мирний міщанський побут потривожила громадянська війна, вирішує перечекати негаразди на Півдні України, де панують білі. Зібравши розкиданий на Андріївському узвозі нічийний крам, він вирушає у подорож на верблюді, що невідь звідки приблудився до його дому.

На півдорозі перепинений червоними, разом із конфіскованим на потреби революції “транспортним засобом”, він потрапляє в розпорядження більшовицького комісара.

Запопадливий і вертлявий, Аполлон швидко стає на чолі місцевого комісаріату. Але невитравна жадоба вкотре піддає небезпеці його життя...

Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) - державна установа Української СРР, яка об'єднала всю галузь, включаючи кіностудії (в Ялті, Одесі та Києві), кінопрокат, кінопромисловість, кіноосвіту та кінопресу. Існувала з 1922 до 1930 року. 

Українське кіно експортувалося на Захід. В 1926 році Україна стає другим після США кінопостачальником для Німеччини. ВУФКУ прогнозувало: "Сто картин на рік, хоч би й не цілком використаних на закордонному ринкові, дадуть українській кінематографії кілька мільйонів валютою".

У 1928 році ВУФКУ випустило 36 власних кінофільмів. 1929 року продукція ВУФКУ становила 40 відсотків від усієї кінопродукції СРСР.

Дивіться також:

Журнал ВУФКУ "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.