Спецпроект

Музей історії ГУЛАГу створив окремий сайт пам'яті жертв 1937-38 років

Імена майже 10 тисяч осіб, розстріляних у Москві в 1937-1938 роках, опублікував московський Музей історії ГУЛАГу на спеціальному сайті, який присвячений жертвам політичних репресій.

Про це повідомляє прес-служба музею.

Список імен жертв, розміщених на сайті, надано Міжнародним історико-просвітницьким та правозахисним товариством "Меморіал".

Сайт 30october.ru створений в рамках проекту "30 жовтня". З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

У цьому році на честь пам'ятної дати відбудеться низка заходів. 29 жовтня біля Соловецького каменя на Луб'янській площі пройде акція «Повернення імен» Міжнародного Меморіалу, а в сквері художник Хаїм Сокіл проведе акцію "Листи. Живий архів".

Безпосередньо 30 жовтня в храмі Святих новомучеників і сповідників Російських в Бутово буде звершено заупокійну літію по всім постраждалим на Бутовському полігоні, де проводилися масові страти жертв сталінських репресій. Також в цей день у конференц-залі уряду Москви і в Музеї історії ГУЛАГу пройдуть концерти.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.