Збирають гроші на пам’ятник воїнам 4-ї Київської дивізії Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" вирішила вшанувати воїнів 4-ї Київської дивізії, які відзначились у боях з більшовиками у селі Сухини на Черкащині.

 

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

30 січня 1920 року у Сухинах воїни дивізії роззброїли більшовицьку кавалерійську частину чисельністю в 100 шабель. Це була одна з численних перемог "киян" під час Першого Зимового походу.

Влітку 2012 року представники "Героїки" звернулись до Сухинської сільської ради з пропозицією спорудити пам’ятник "Воїнам Армії Української Народної Республіки", на згадку про переможну сторінку в історії села. Депутати підтримали пропозицію і надали офіційний дозвіл.

Вперше в Україні окрему військову частину Армії УНР буде увічнено пам’ятним знаком.

Вже традиційно пам’ятник буде збудовано у формі відзнаки Армії УНР "Хрест Симона Петлюри".

На меморіальній таблиці буде зображення ордену "Залізний хрест за зимовий похід і бої". Напис на табличці: "Воїнам Армії Української Народної Республіки. Козакам та старшинам 4-ї Київської дивізії. За перемогу над більшовиками в с. Сухини 30 січня 1920 року".

Загальний кошторис проекту: близько 10 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович.

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com

+ 38 093 725 67 45 (Павло Подобєд).

 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"