Спецпроект

АНОНС: Лекція про сучасні тендеції в музеях Європи

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на зустріч із Міхаілом Ґнєдовскім - членом Правління Європейського музейного форуму.

Зустріч відбудеться в рамках проекту підтримки музеїв "Динамічний музей".

Час і місце: 2 листопада 2012 року об 11.00 в  Будинку митрополита (Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24).

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація
11.00 – 12.00 – Лекція Міхаіла Гнєдовского за темою "Сучасні тенденції в європейських музеях"
12.00 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська Люта   
13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Лекція присвячена найбільш яскравим тенденціям розвитку європейських музеїв на прикладах кандидатів, лауреатів та переможців конкурсу, в якому беруть участь музеї 47 країн - в тому числі України та Росії.

Під час лекції особливу увагу буде приділено новим підходам до інтерпретації культурного надбання, що змінюють сьогодні характер музейної професії.

Міхаіл Ґнєдовскій – кандидат історичних наук, директор Інституту культурної політики (Москва), член правління Європейського музейного форуму, експерт Ради Європи та Єврокомісії.

Протягом десяти років Міхаіл Ґнєдовскій є членом журі міжнародного конкурсу "Найкращий європейський музей року" (European Museum of the Year Award), який щорічно проводиться Європейським музейним форумом (European Museum Forum) під егідою Ради Європи.

Олеся Островська Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередню акредитацію можна здійснити:
E-mail: m.zadorozhna@gmail.com
тел. 0663878192
(Марія Задорожна)

Як відомо, Ґнєдовскій приїде в Київ, щоб взяти участь у журі фінального етапу проекту "Динамічний музей", який передбачає виділення гранту в 10 млн грн для одного з українських музеїв.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"