В Києві покажуть фільм про "перших совітів" на Західній Україні

У рамках нового проекту Толоки інтелектуальних комунікацій — "Фільмо-ТІК" — у Києві відбудеться показ документального фільму "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941".

У кінострічці розповідається про події на Західній Україні перед початком Другої світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу.

Вступну лекцію прочитає історик, науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Ігор Дерев’яний.

Саме в цій в’язниці після приходу радянської влади утримувались політв’язні, проводилися допити, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВД.

Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВД лише в цій тюрмі було розстріляно понад півтори тисячі в’язнів.

Час і місце: 1 листопада, четвер, 18:30. Київ, вул. Межигірська, 21 (благодійний фонд "Смолоскип").

У рамках проекту "Фільмо-ТІК" учасники переглядатимуть документальні та художні фільми переважно історичної тематики і обговорюватимуть їх. Передуватиме перегляду невелика лекція експерта, що відповідає темі фільму.

"Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941" (режисер Тарас Химич) — документальний ігровий фільм 2010 року про події на Західній Україні після окупації цих земель радянською владою 17 вересня 1939 року.

Створений на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків.

Дивіться трейлер "Золотого вересня" в розділі "Відео" на ІП

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.