Сталін воював проти власного народу - Мєдвєдєв

Прем'єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв вважає, що Йосип Сталін та інші керівники радянської держави того часу гідні "найжорсткішої оцінки", оскільки вони "вели війну з власним народом".

Про це голова російського уряду заявив у Пермі, повідомляє "Інтерфакс".

"За те, що відбувалося тоді, не тільки Йосип Сталін, але і цілий ряд інших керівників, безумовно, заслуговують якнайжорсткішої оцінки, - заявив Мєдвєдєв на зустрічі з регіональним активом партії "Єдина Росія". - Їх неможливо притягти до відповідальності, але це саме так".

"Це повинно залишитися в аналах нашої історії, щоб ніколи цього не повторилося, - додав чиновник. - Бо війна зі своїм народом - це найтяжчий злочин".

В той же час Мєдвєдєв, який є лідером "єдиноросів", закликав однопартійців до максимально об'єктивної оцінки історичних подій і закликав "не закреслювати славні сторінки історії нашої Вітчизни радянського періоду".

В якості прикладу він навів Велику Вітчизняну війну, яку можна і потрібно описувати з точки зору перемоги всієї країни.

"Це була перемога всієї країни, в тому числі і керівництва, яке б воно не було, як би ми до нього не ставилися, - сказав урядовець. Мені, наприклад, там значна частина людей (в керівництві) зовсім не симпатична. Але це все-таки була їх перемога, не тільки народу, але й тих рішень, які тоді приймалися. І це було зроблено не всупереч, а разом".

Д.Медведєв позитивно оцінив створення у Пермському краї музею жертв політичних репресій і поскаржився на те, що аналогічні музеї не з'явилися в інших регіонах, хоча відповідні звернення, за його словами, були.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.