НА ОВК 94 - ДВА НАУКОВЦІ З ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ НАНУ

У виборчій комісії округу №94 працюють два історики з Інституту історії України Національної академії наук. Один - секретар ОВК - представляє партію "Братство", інший - "Русское единство".

Про це повідомляють учасники фейсбук-групи сайту академічних істориків Historians.in.ua.

Секретарем ОВК 94 є Блануца Андрій Васильович, який представляє партію "Братство". Блануца - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу середньовічної і ранньомодерної історії України Інституту історії України НАНУ.

Ще один представник академічного закладу в ОВК 94 - член комісії Юсов Святослав Леонідович, який представляє партію "Руська Єдність". Він є кандидатом історичних наук і науковим співробітником Інституту історії України НАНУ, спеціалізується на першій половині XX сторіччя.

Обидва історики поставили свої підписи під скандальним рішенням ОВК, згідно з яким комісія відмовилася перераховувати результати виборів на 28 дільницях округу. Таким чином ОВК позбавила права голосу 30 тисяч виборців і вивела на перше місце провладного кандидата Тетяну Засуху.

Прізвища і фото Блануци і Юсова оприлюднив у своєму блозі член "Фронту змін" Андрій Пишний, назвавши їх причетними до "фальшування результатів виборів".

При цьому прізвища Блануци і Юсова не фігурують у списку фальсифікаторів, підготовленому в опозиційному проекті постанови про створення парламентської слідчої комісії.

Як відомо, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій балотувався у ВР за списком Партії регіонів (86 місце).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.