Спецпроект

На Рівненщині створять музей Леоніда Кравчука

Ініціатива створити президентський музей йде від місцевої влади. Проте коштів на такий музей наразі немає, тому фінансування обіцяють передбачати уже в наступному році.

Про це пише Рівненська газета

Ще влітку із відповідною ініціативою та зверненням до Рівненської обласної ради звернулися Рівненська райдержадміністрація та Рівненська районна рада.

 

У своєму зверненні вони просили обласну владу виділити кошти на фінансування робіт зі створення історико-меморіального центру "Батьківщина Першого Президента України" на території Великожитинської сільської ради.

 

Цю культурну ініціативу підтримали, проте, як відзначив один з членів постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності, ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник, такий центр бажано присвятити не лише Леоніду Кравчуку, а й іншим видатним особистостям - уродженцям Рівненського краю.

 

За словами голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності Світлани Левицької, наразі немає змоги профінансувати цей проект через те, що зміни до бюджету уже внесені. Водночас є можливість передбачити кошти у бюджеті на 2013 рік.

 

Перший Президент України, Леонід Кравчук, народився у селі Великий Житин 10 січня 1934 року. Там пройшло його дитинство, шкільні роки і донині залишилася хата його батьків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.