Спецпроект

Нацрада закликала мовників не розважати в День пам'яті Голодомору

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення закликає мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 24 листопада.

Про це йдеться у зверненні Нацради, підписаному головою Володимиром Манжосовим: "При плануванні програм і передач на цей день рекомендуємо керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті".

Зокрема, правила зобов’язують мовників у день пам’яті:

- оформити ефірний час без розміщення міжпрограмних заставок мажорного звучання або з використанням міжпрограмних заставок мінорного звучання;

- припинити трансляцію комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних передач, концертно-видовищних передач, теле- і радіовікторин, передач на замовлення та музичних творів мажорного звучання;

- утриматись від трансляції рекламних роликів, а також анонсів, що містять елементи шоу, розваг та еротики;

- поширювати в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби) та день пам’яті.

Як відомо, указ про встановлення в четверту суботу листопада Дня пам’яті жертв Голодомору був ухвалений з ініціативи громадських організацій, Міністерства культури, державного комітету у справах релігій і державного комітету телебачення і радіомовлення.

Нагадаємо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.