У Києві встановили пам'ятник на могилі відомого математика. ФОТО

На могилі українського математика, професора Василя Єрмакова (1845–1922) було відкрито пам’ятник.

Про це повідомляє Київське математичне товариство.

Український математик і педагог, професор Київського університету і Політехнічного інституту, член-кореспондент Петербурзької академії наук спочиває на Лук’янівському цвинтарі в Києві (ділянка № 21).

На цій ділянці кладовища поховано ряд видатних українських вчених. Зокрема, тут могили першого директора Інституту математики АН УРСР академіка Д. О. Граве (1863–1939) і одного з його наступників — академіка Г. В. Пфейффера (1872-1946), який був директором об’єднаного Інституту математики і фізики АН УРСР протягом 1941-44 рр.

Раніше на могилі Єрмакова була лише скромна табличка з непомітним написом. Пам’ятника не було, тому що вчений помер у важкі для нашої країни часи (1922 рік), останнім часом навіть голодував.

Ініціативу Київського математичного товариства зібрати кошти на пам’ятник щиро підтримали українські математики.

Фото: Олександр Барановський

У церемонії взяли участь співробітники й випускники КНУ імені Шевченка, Національного технічного університету "КПІ", Національного педуніверситету імені Драгоманова, Інституту математики НАНУ, члени Київського математичного товариства, працівники Педагогічного музею і Державного політехнічного музею.

Василь Єрмаков — один із корифеїв математичної науки в Україні. Випускник Київського університету Св. Володимира, він був відряджений для поглиблення знань за кордон, слухав лекції в Берліні й Парижі. Усім, хто вивчає вищу математику, відома ознака збіжності рядів за Єрмаковим. Спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь добре знані в світі під назвою систем Єрмакова.

Становлення викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова. Він підготував ряд підручників і посібників з різних математичних дисциплін, які викладав.

Єрмаков також викладав на Вищих жіночих курсах. Він — один із засновників Фізико-математичного товариства у 1889 році, засновник (1884 рік) і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнала элементарной математики". 

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року - Державний історико-меморіальний заповідник.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.