Спецпроект

АНОНС: лекція директора Національного музею Грузії в Києві

22 листопада 2012 року в Будинку митрополита (заповідник "Софія Київська") відбудеться зустріч з Давідом Лордкіпанідзе – генеральним директором Національного музею Грузії.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Об 11:00 Давід Лордкіпанідзе прочитає лекцію на тему "Сучасні тенденції розвитку музейної справи на прикладі  Національного музею Грузії". 

За годину після цього розпочнеться дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта (куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова)

Лекція-презентація присвячена сучасним тенденціям розвитку та реформування музейної справи на прикладі Національного музею Грузії - інституції, що в 2004 році об’єднала низку провідних музеїв в різних регіонах країни і стала успішним зразком трансформації пострадянського музею в сучасну, інноваційну, творчу, орієнтовану на публіку інституцію, ефективно інтегровану в урбаністичну та соціальну індустрію.

Днями в Тбілісі прокотилась низка акцій "за" і "проти" закриття "Музею радянської окупації", який саме є частиною Національного музею Грузії. 

Давід Лордкіпанідзе – археолог, антрополог, професор, доктор наук, член-кореспондент Національної Академії наук Грузії (2009). З 2004 року – генеральний директор Національного музею Грузії.

Лауреат численних премій та нагород  серед яких The Georgia's Order of Honour (2000), Award of the Prince of Monaco (2001), The French Order of "Palmes Academiques" (2002), The French Order of Honour (2006) та The Rolex Award for Enterprise.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.