Спецпроект

Найбільший музей світу звинуватили в шахрайстві

Двоє співробітників Метрополітен-музею подали в суд на роботодавця за те, що він вводить в оману громадськість, не надаючи істинну інформацію про вартість вхідних квитків.

Про це пише siteua.org

Так, багато відвідувачів не знають, що позначена плата за вхід - 25 доларів для дорослих - є не обов'язковою, а бажаною. Для пенсіонерів та студентів така ціна ще нижча.

За словами Теодора Грюневальда і Патрісії Ніколсон, які оформили позов, тарифну політику Метрополітен-музею дуже складно зрозуміти. На їх переконання, музей діє таким чином спеціально, щоб ввести в оману відвідувачів. Грюневальд і Ніколсон замовили дослідження, яке показало, що 85 відсотків з опитаних 360 відвідувачів музею дійсно не знали, що можуть не платити зазначену вартість за вхід.

Позивачі вимагають, щоб музей відмовився від стягнення будь-яких зборів. В Метрополітен-музеї назвали претензії дріб'язковими.

Метрополітен-музей, один з найбільших художніх музеїв світу, відкрився для публіки в 1872 році. Спочатку за договором з владою він повинен був працювати безкоштовно кілька днів на тиждень, проте в 1970 році в силу вступила угода, за якою музей може приймати вхідну плату за квиток, однак її розмір повинен визначати сам відвідувач. У 1970-му році над касами висіла табличка, де говорилося "Плати, скільки хочеш, але щось треба заплатити". Зараз в музеї написано, що вхід коштує 25 доларів, проте інформація про те, що це тільки "рекомендована ціна" надрукована маленькими шрифтом.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.