Спецпроект

Стартує другий конкурс публікацій "Приз Ґарета Джоунза"

З 14 листопада по 15 грудня 2012 року проводиться конкурс для журналістів "Приз Ґарета Джоунза". Нагорода становить 2 000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком, за рішенням журі.

Як повідомив "Історичній правді" один із засновників Іван Лозовий, конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичних статей на тему: "Ґарет Джоунз – Голодомор - Відповідальність". Тема умисно залишається доволі широкою.

Мета Конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Оголошено переможців першого конкурсу ім. Ґарета Джоунза

Будь-який журналіст має можливість надіслати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі. Хто такий "журналіст" трактуватиметься широко.

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:
-- аналітично-публіцистичні якості,
-- оригінальність,
-- переконливість,
-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм.

Гроші на призовий фонд для цього Конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами Конкурсу, знаходиться тут.

Надсилати статті для участі в Конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.