Спецпроект

Інститут Голокосту підготував відеопосібник про Голодомор

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору Інститут візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії запрошує українських вчителів провести урок з використанням відеосвідчень тих, хто пережив Голодомор.

Також Фонд Шоа (Голокосту) пропонує вчителям скористатися методичними матеріалами посібника "Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії".

Посібник упорядковано українським педагогом Олександром Войтенком та рецензовано провідними вченими Тімоті Снайдером і Станіславом Кульчицьким.

"Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" ― мультимедійний ресурс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів по історії Голодомору в Україні. Він дає можливість одночасно розглянути історію Голоду в двох перспективах ― загально-історичній та через історію пересічної людини.

Матеріали мультимедійного комплекту повністю представлені на сайті Фонду: відеосвідчення очевидців з архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання поряд з контекстною інформацією про Голодомор, покроковий план уроку, історичні документи, літературні твори та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, на додаткових міжпредметних заняттях з української літератури ХХ століття, а також на заняттях з правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки України (протокол №7 засідання комісії із суспільствознавчих дисциплін, секція "Історія" Науково-методичної Ради з питань освіти і науки України від 16.12.2009).

Як відомо, раніше Фонд Шоа випустив мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.