Спецпроект

Премію Джеймса Мейса отримав Олександр Палій

Український політолог і публіцист Олександр Палій став цьогорічним лауреатом премії імені Джеймса Мейса, яку традиційно вручають в Києві у дні пам'яті Голодомору.

Про це повідомляє BBC з посиланням на газету "День", яка й ініціювала премію Мейса.

"Олександр Палій володіє широким спектром історичних матеріалів, починаючи від ХІІІ століття і до подій сьогодення, і демонструє великий діапазон своїх можливостей", - пояснив голова громадської ради премії політичний діяч Юрій Щербак.

Володар нагороди походить із Черкаської області, йому 38 років, він є випускником Києво-Могилянської академії.

Олександр Палій є автором 3-ох книг - "Ключ до історії України" (2005), "Навіщо Україні НАТО" (2006), "Історія України" (2010). Написав приблизно 70 наукових і 700 газетних та журнальних публікацій.

Олександр Палій на "Історичній Правді"

"Відзнака Джеймса Мейса – це одна з найвищих премій України, оскільки Шевченківська державна премія скомпрометувала себе, ставши знаряддям політичних ігор. Звісно, нагорода виходить поза межі дослідників, які займаються Голодомором чи окремими геополітичними питаннями України", - сказав Юрій Щербак.

Премію імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція" заснували в 2008 році з нагоди 75-их роковин Голодомору 1932-1933 років з ініціативи головного редактора української газети "День" Лариси Івшиної.

Першим лауреатом премії був кандидат філософських наук, кореспондент газети "Флот України" Ігор Лосєв. В 2010-му її здобув науковий співробітник Інституту історії Ігор Сюндюков, а минулого року - публіцист і політолог Сергій Грабовський.

За словами засновників, премію присуджують авторам нових публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу та визнанню Голодомору геноцидом українців.

Цією темою тривалий час займався американець індіанського походження Джеймс Мейс, який 1993-го року переїхав жити до Києва і помер в 2004-му.

До того дослідник голодомору працював разом із Робертом Конквестом, автором книги "Жнива скорботи", і був керівником комісії юристів та істориків при Конгресі США, які давали оцінку Голодомору 1932—1933 років.

"Його зусилля призвели до моральних і навіть фізичних гонінь на нього та інших дослідників", - розповідає дружина дослідника, Наталія Дзюбенко-Мейс.

Джеймс Мейс заснував акцію "Свічка у вікні", викладав у Києво-Могилянській академії і посмертно був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня.

На відміну від однозначних оцінок дослідника, всередині України та в світі наразі немає одностайної визначеної позиції щодо того, чи був Голодомор геноцидом українців.

В суботу, 24 листопада, в Україні традиційно вшановуватимуть людей, які загинули в роки Голодоморів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.