У Києві відкрили меморіалку Янушу Корчаку. ФОТО

У Києві відбулась урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку по вул. Володимирській, 47.

Про це повідомляє Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства.

Торік польський Сейм оголосив 2012 рік Роком Януша Корчака, що проходить під гаслом "Немає дітей – є люди".

Саме у Києві видатний педагог перебував на початку ХХ століття (служив медиком в Російській імператорській армії), і саме тут працював у дитячих притулках і писав одну зі своїх основоположних педагогічних праць: "Як любити дитину" (1918).

 Встановлення дошки

У проекті з установлення дошки  взяли участь: Посольство Республіки Польща у Києві, Польський інститут у Києві, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Українське товариство імені Януша Корчака, екскурсійне бюро "Захоплюючий Київ").

Автор меморіальної дошки – скульптор Іван Григор’єв. Розміщено її на єдиному вцілілому будинку, пов’язаному з перебуванням Януша Корчака у Києві під час Першої світової війни.

Фото Андрія Павлишина та Євгена Шведкова

В ті часи у будинку розташовувалась польська гімназія для дівчат та дитячий садок, куди приходив працювати з дітьми Старий Доктор.

Януш Корчак – людина, яка стала легендою ще за життя, класик дитячої літератури, педагог-новатор, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей.

Він стверджував, що дитина має право бути такою, як вона є, має право на повагу, на помилку, на висловлення своїх думок.

Обкладинка українського видання ("Веселка", 1978 рік) казки Корчака про короля Мацюся. Джерело: "Читанка"

Корчак визнавав себе і поляком, і євреєм. Був майором польської армії. Останні місяці життя провів у Варшавському ґетто разом із своїми вихованцями з сиротинця. Відмовившись від порятунку, разом із ними поїхав у табір смерті Треблінка, де був убитий.

Про конфлікт у комісії КМДА щодо встановлення дошки Корчаку читайте в розділі "Блогосфера"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.