Спецпроект

У столиці може з’явитися "Музей історичного центру міста Києва"

Музей планують розмістити в приміщенні на вул. Б. Хмельницького, 66/2. Відповідний проект рішення внесений до порядку денного пленарного засідання сесії Київради 29 листопада 2012 року.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Проект створення музею розроблено Шевченківською райдержадміністрацією спільно з Національним заповідником "Софія Київська".

Урочисте відкриття першої експозиції виставки майбутнього Музею відбулося до 20-ї річниці незалежності України 19 серпня 2011 року в Національному заповіднику "Софія Київська".

Виставку відвідало більше 10 000 осіб. Зважаючи на велику увагу до представленої експозиції, підготовлено проект рішення Київради "Про створення Музею "Музей історичного центру міста Києва".

"Заклад стане першим в Україні, в якому за допомогою музейної експозиції можна простежити всю багатовікову історію державотворення України. Виставка налічує близько 600 експонатів, які надані приватними колекціонерами та небайдужими до нашої історії громадянами. Музей має на меті популяризувати серед мешканців та гостей столиці історію державотворення та незалежності України, висвітлюючи роль в цьому центральної частини міста, її видатних державних та громадсько-політичних діячів, відродження національної культури, педагогіки, народної о світи тощо", - розповів депутат. 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.