СЛОВАЧЧИНА НЕ СТАЛА ПРИБИРАТИ З ГРОШЕЙ РЕЛІГІЙНІ СИМВОЛИ. Фото

Словаччина, виконуючи прохання деяких країн ЄС, прибрала німби і хрести з монети у 2 євро, випущеної на честь 1150-ої річниці прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію. Але після скандалу всередині країни словацький Нацбанк повернув релігійні символи.

Про це повідомляє SME.sk з посиланням на Національний банк Словаччини.

Словаччина є членом єврозони з 2009 року. Країни єврозони мають право карбувати так звані "пам'ятні" 2 євро один раз на рік. Однак зображення на зворотній стороні монети потребує узгодження з іншими країнами ЄС.

Проти хрестів та німбів на словацькій пам'ятній монеті виступили Франція і Греція. Єврокомісія попросила словацький Нацбанк прибрати ці символи заради "принципу релігійного нейтралітету".

Словаччина згодилася прибрати німби і хрести, залишивши однак у центрі нумізматичної композиції подвійний хрест - державний герб країни.

 Початковий варіант з хрестами (на одязі Мефодія) і німбами. Фото: myeurohobby.eu

Але таке рішення викликало протести з боку Конференції єпископів Словаччини."Це - неповага до власної історії, - заявила релігійна спільнота. - В часи комуністичного тоталітаризму віруючі ризикували своєю свободою, наполягаючи на сприйнятті Кирила і Мефодія саме як святих".

Зміни в дизайні також викликали обурення у Болгарії, де в комуністичні часи влада вимагала зображувати Кирила і Мефодія без німбів.

11 із 15 ієрархів Болгарії були агентами спецслужб

23 листопада словацький Нацбанк випустив прес-реліз, у якому повідомив про рішення карбувати монету з "початково пропонованим дизайном, усвідомлюючи, що таке рішення загрожує планованій меті поширити обіг монети на всю єврозону [тобто що вона буде чинна тільки на території Словаччини - ІП], розповівши таким чином Європі про місію Кирила і Мефодія".

"Нейтральний" варіант, який зрештою так ніби й не пройшов

Пам'ятну монету на честь 1150-річчя прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію планується випустити у травні 2013 року загальною кількістю в 1 млн монет.

Кирило (Костянтин) і Мефодій - брати родом з Салонік (тоді Візантія, нині Греція). Народилися у першій половині IX-го сторіччя. Винайшли глаголичну і кириличну абетки, щоб перекласти Біблію слов'янськими мовами.

У 863 переселилися в Моравію (нині Чехія і Словаччина), щоб проповідувати християнство. Заклали основи слов'янської писемності й літератури. Обидва канонізовані православною (як "рівноапостольні") і католицькою церквами.

 Монета у 20 словацьких крон 1941 року - теж із Кирилом та Мефодієм

На честь святих була названа українська політична організація XIX сторіччя "Кирило-Мефодіївське братство".

У 1980 році Кирило й Мефодій були проголошені папою Римським Іваном Павлом ІІ покровителями Європи.

У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія, які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.