Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ВІДКРИЛА РОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР

На "Історичній Правді" з'явився спецпроект, присвячений голоду в Українській РСР та інших частинах Радянського Союзу в 1932-33 роках.

На сторінці нового розділу планується розміщення спогадів очевидців, статей науковців і публіцистів, документів, фотографій, матеріалів закордонної преси, книг українських і іноземних авторів, статистичну інформацію тощо.

Інтернет-адреса спецпроекту - istpravda.com.ua/themes/holodomor

Сторінка з'явилася завдяки небайдужим громадянам, які відгукнулися на заклик редакції ІП про допомогу у створенні спецпроекту.

Загалом за 8 місяців на рахунок спецпроекту надійшло близько 13 тисяч гривень. Повний перелік жертводавців, за їхнього бажання, буде оприлюднений на сайті.

Пожертви витрачаються на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько, а також гостьовий редактор ІП Олександр Зінченко.

Як відомо, раніше на "Історичній Правді" з'явилися спецпроекти "Голокост", "Музеї" і "Катинь".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.