Спецпроект

В харківському "Боммері" буде музей

В рамках V Міжнародного фестивалю «Харьковская сирень» в кінотеатрі «Боммер» планується відкрити Музей історії кіно міста Харкова.

Про це пише Городской дозор.

 

Такими планами поділилася співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень", начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

"Кінотеатр "Боммер" має давню історію, яка пов'язана з кіно в місті Харкові. Брати Боммер - чудові люди, вони залишили нащадкам таке чудове місце, якому на сьогоднішній день необхідне нове дихання, нові креативні проекти для того, щоб воно було справжнім центром інтелектуального кіно. Тут має бути місце, де ми могли б перегорнути сторінки історії харківського кінематографа, які пов'язані і з ім'ям Федецького, і з іншими іменами. По праву фотографії та копії знімків Альфреда Федецького займуть своє місце в експозиції, яка буде розповідати про історію кіно в місті Харкові", - зазначила вона.

За словами Вікторії Маренич, також під час V Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень" в цій будівлі на вул. Полтавський шлях проводитимуться зустрічі зі знаменитостями і майстер-класи відомих режисерів.

Також V кінофестиваль "Харьковская сирень" подарує місту ще кілька пам'яток історії кінематографа.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.