У заповіднику "Битва за Київ" біля Межигір'я з'явився важкий танк. ФОТО

Експозиція під відкритим небом Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 р." поповнилась новим експонатом - 48-тонним важким танком ИС-3.

Про це повідомляє прес-служба заповідника.

Дирекція музею виносить подяку начальнику Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковнику Замані В.М., а також місцевим чиновникам.

ИС-3 - радянський важкий танк часів Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні її дні, тому він не встиг взяти в ній участь.

Танк прибув у заповідник не своїм ходом

Індекс "3" позначає третю серійну модель важких танків серії "Йосип Сталін" (1943-1953 рр.).  За характерну форму лобової частини корпуса танкісти називали ИС "щукою". Створення цього танку почалось наприкінці літа 1944 року.

 Аналогічний ИС-3 із Національного університету оборони в Києві. Фото: relicfinder.info

Саме ці бойові машини в кількості 52 штук 7 вересня 1945 року прийняли участь в Берлінському параді союзних військ на честь перемоги в Другій Світовій війні у складі частин Червоної Армії. Цей танк дуже вразив західних союзників СРСР.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.