Спецпроект

У Сімферополі відкриють "Музей української вишивки" імені Віри Роїк

У Сімферополі на базі Кримського етнографічного музею 14 грудня відбудеться відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк.

Про це пише Крымское информационное агентство з посиланням на прес-службу Міністерства культури АР Крим. 

Музей задуманий в рамках програми створення нових експозиційних брендів на основі зібраних колекцій і включає три виставкові майданчики. У тому числі: меморіальну кімнату Віри Роїк, яка ознайомить з біографією, творчістю і громадською діяльністю майстрині, змінну експозицію робіт сучасних кримських вишивальниць - учениць Віри Роїк та майстринь вишивки в різних техніках та матеріалах, а також зал "Історії української вишивки", де вперше буде показано весь процес старовинного виробництва тканини в домашніх умовах і перетворення її у готовий виріб.

При цьому на базі музею будуть проводитися заняття зі студентами-істориками, дизайнерами, етнографами, а також організовані майстер-класи з навчання вишивці та обміну досвідом.

Постанову про створення Музею української вишивки імені Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк було прийнято на пленарному засіданні сесії Верховної Ради Криму 18 травня 2011 року.

Віра Роїк (1911-2010) - народилася в Полтавській області. У Криму жила з 1952 року. Була відомою збирачкою і берегинею народної вишивки, членом різних організацій, вишивальниця. Роботи Віри Роїк експонуються в 40 музеях різних країн світу.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.