Спецпроект

"Равшанам" і "Джумшудам" присвятять музей в Москві

Експерти пропонують створити в Москві музей, присвячений проблемам міграції та адаптації приїжджих до російської столиці.

Про це пише news.mail.ru.

"Москва - це місто, яке складається з тих, хто колись сюди приїхав. Тому для Москви музей повинен стати новим досвідом в усвідомленні того, що місто створене мігрантами. А в рамках Росії цей музей повинен сформувати новий погляд на міграцію", - пояснив ініціатор ідеї створення музею, директор Центру міграційних досліджень, Дмитро Полєтаєв.

На його думку, найголовніше, що музей не має бути статичною експозицією і в його рамках мають створити навчальний центр, проводити публічні лекції, а також мають працювати виставки та етнічний магазин.

Поки терміни реалізації проекту і його місцезнаходження в Москві невідомі. Також невідомо і те, звідки буде зібрана експозиція музею, проте необхідність його створення підтримали й інші експерти.

Голова виконкому "Форуму переселенських організацій" Лідія Графова зазначила, що такий музей здатний допомогти мігрантам адаптуватися в столиці, а жителям Москви зрозуміти звичаї приїжджих людей.

"Музей повинен переконати, що не можна скасувати глобалізацію і закон всесвітнього тяжіння. Двісті мільйонів мігрантів у світі. І Росія не може вижити без мігрантів, зберегти свої простори. Музей повинен цю стіну нерозуміння розбити", - сказала вона.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.