Спецпроект

З книгою Орхана Памука в турецький музей пускають безкоштовно

В турецький музей пускають безкоштовно з книгою турецького лауреата Нобелівської премії з літератури Орхана Памука "Музей невинності".

Про це пише gazeta.ua.

Музей невинності розташований в турецькому місті Стамбул. Письменник створив музей з власної ініціативи. Безкоштовних вхід може отримати одна людина і тільки один раз з книгою. На одній з її сторінок ставлять печатку. 

Перекладач цієї книги на українську мову Олесь Кульчинський розповыв, що вхід в турецький музей коштує 15-20 доларів. У будівлі продають книгу "Музей невинності" перекладену українською мовою.

"Книгу "Музей невинності" перекладали на українську разом з колегою. Впоралися за чотири місяці. Український переклад вийшов другий у світі після німецької версії. І то німецький вийшов раніше, тому що німцям дали електронну версію. Переклали раніше за російську версію і на рік раніше англійської ", - розповів Олесь Кульчинський.

Олесь Кульчинський переклав українською п'ять книг Орхана Памука - це "Музей невинності", "Стамбул: спогади про місто", "Чорна книга", "Біла фортеця" і книга "Сніг". Перекладач розповів, що найскладнішою книгою для перекладу виявилась "Чорна книга". Переклав її за вісім місяців.

"Книга пов'язана з різними сектами, описує секту Левитів. Доводилося переводити її ночами і коли перекладаєш, переймаєшся тим, що там написано. Спочатку ставало навіть страшно", - розповів Олесь Кульчинський. Він додав, що турки не читають книги Орхана Памука через те, що вони складно написані.

"Коли в Туреччині спілкувався з місцевими, то вони розповідали, що не читають Орхана Памука за те, що він їм складний. В його книгах досить заплутаний синтаксис", - розповів Олесь Кульчинський.

Музей невинності знаходиться в самому центрі стамбульського району Джіхангір. Турки називають його "загубленим світом". Експозиція присвячена повсякденному життю звичайних людей з 1950 по 2000 роки. У музеї показані речі, які Памук збирав протягом кількох десятиліть. Більшу частину з них він придбав в антикварних крамницях Стамбула.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.