Спецпроект

Архів Тарковського, викуплений на Sotheby's, передадуть у будинок-музей режисера

Архів Андрія Тарковського, який був викуплений російськими меценатами на лондонських торгах аукціонного дому "Сотбіс", буде переданий в будинок-музей режисера в місті Юр'євець Івановської області.

Про це пише svodka.net.

Всі юридичні процедури, пов'язані з викупом архіву, завершені, кошти меценатів переведені на рахунки аукціону в Лондоні, колекція застрахована і на початку майбутнього року буде передана до Росії.

Імена всіх меценатів, що викупили архів російського режисера, обіцяють розкрити після повернення документів в Росію.

Архів був виставлений на торги "Сотбіс" 28 листопада і придбаний за 1,3 млн фунтів стерлінгів (2,1 млн доларів) офіційним представником Івановської області.

Михайло Мень, губернатор регіону, коментуючи це придбання, зазначив, що для нього, як голови області, це важливо і з прагматичної точки зору, тому що підвищить туристичний потенціал волзького міста Юр'євець.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.