Спецпроект

Митці просять світ натиснути на Мінкульт, щоб там помітили революцію

Українські митці розпочали збір підписів під листом-зверненням до представників дипломатичних місій в Україні, міжнародних культурних інституцій, благодійних фондів тощо з проханням надіслати ноту протесту до Міністерства культури України у зв'язку з численними репресіями проти української інтелектуальної спільноти.

Текст звернення оприлюднено на i-pro.kiev.ua.

Наразі звернення підисали понад 70 українських письменників і поетів. Окрім того, триває "живе" підписання листа українськими музикантами, акторами, кінорежисерами, художниками та іншими відомими представниками культурних індустрій України.

Свій "живий" підпис можна поставити під листом, зателефонувавши до Ірини Плехової, редактора Інформаційної агенції культурних індустрій (телефон 098 558 5112) та узгодивши місце і час підписання листа-звернення.

Оригінал листа - українською мовою з "живими підписами".

У зв'язку з тим, що лист буде надіслано на адресу понад 120 організацій, до всіх копій листа, зокрема англомовних, німецькомовних та французькомовних версій докладатимуться скановані підписи українських митців, які підписали оригінал.

Наводимо основні витяги із тексту звернення:

...Звертаємося до Вас з проханням підтримати українських митців і культурних діячів, які в останні три місяці стали свідками реалізації ганебного плану влади щодо зачистки українського культурного простору.

Починаючи з 30 листопада 2013 року й донині художники, музиканти, письменники, культурологи, актори, кінорежисери по всіх регіонах України стали особливою мішенню й зазнали численних репресій – незаконних обшуків, побиттів, ув’язнень тощо.

...Публічність митців стала запорукою боротьби влади з кожним із них, адже саме мистецька еліта України зі сцен по всіх регіонах декларувала основні цінності європейської інтеграції, допомагала підтримувати простих людей у їхньому мирному спротиві. Тому влада визначила їх як "основну проблему" для свого плану узаконення деспотії й тоталітаризму в демократичній Україні.

В результаті на представників культури України ведеться своєрідне полювання влади та міліції.

При цьому дії Міністерства культури України - головного державного органу, що відповідає за розвиток і збереження культури України та її просування у світі - сприяють узаконенню практики репресій проти українських інтелектуалів.

Так, Леонід Новохатько, Міністр культури України, відмовився в жодний спосіб говорити про тиск на українських митців, назвавши будь-які спроби захистити постраждалих митців "політиканством" (28 січня 2014 року).

Вимогу українських інтелектуалів зустрітися й обговорити останні події в Україні, незважаючи на офіційне призначення такої зустрічі на 3 лютого 2014 року, Міністром культури України було повністю проігноровано: він не лише не з’явився на призначену зустріч, а й не уповноважив своїх заступників вислухати вимоги представників культури і мистецтв України.

Вимоги, висловлені в листі українських культурних діячів від 3 лютого ... також були проігноровані. Так, відповідь Міністерства культури України, розміщена на офіційному сайті державного органу й надіслана на адресу координаційної ради представників культури та мистецтв України, зводиться до таких основних положень:

1) справжні втрати для культури України за останні три місяці – фінансові (до 1,8 млн грн), водночас Міністерство відмовилося інформувати громадськість про кількість затриманих, побитих представників культури через їхню громадянську позицію;

2) Міністерство культури не має наміру дізнаватися про кількість постраждалих і характер репресій щодо українських митців;

3) Міністерство культури України відреагувало на інформацію щодо репресій проти діячів культури України лише частково, надіславши через три тижні після незаконного ув’язнення шести студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого запит до Генеральної прокуратури з проханням повідомити, за що були затримані студенти.

Наразі кожен український письменник, музикант, актор, режисер, художник, культурний діяч не почуває себе у безпеці. Щодня ми можемо бути заарештовані й побиті. Щохвилини наші колеги можуть зникнути безвісти.

Ми не можемо розраховувати на роботу чесного суду, бо без справедливого слідства, без доказів, наших колег вже почали кидати за грати. Ми навіть можемо опинитися у ситуації, коли не знатимемо, чи наші колеги по цеху не зазнали тортур, адже поки що інформація всіляко приховується, особливо це стосується таких регіонів, як Харків, Дніпропетровськ, Черкаси, Чернігів, Кіровоград, Запоріжжя.

А в цей час чиновники від культури ховаються від нас по своїх кабінетах і роблять вигляд, що в Україні не відбувається нічого, окрім концертів і вистав. І справді, Україна сьогодні стала сценою для розгортання кривавого сценарію проти інтелектуальної й творчої еліти, новим ГУЛАГом, новим концтабором для митців.

Відтак звертаємося до всієї міжнародної культурної спільноти з проханням висловити свою ноту протесту на адресу Міністерства культури України, яке нині відіграє не останню роль у проведенні репресивних заходів проти інтелектуальної еліти України.

Свою підтримку тисячам українських митців і ноту протесту щодо дій Міністерства культури просимо направляти на адресу: Леоніду Новохатько, Міністерство культури України, вулиця Івана Франка, 19, місто Київ-01601.

Ініціатори листа просять надсилати копію ноти протесту на адресу координаційного центру ініціативи: Український центр Міжнародного ПЕН-клубу, вул. Межигірська, 21.

Дивіться також інші матеріали за темою "Чиновники"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.