Спецпроект

Фонди Музею історії Києва евакуюють з Українського дому

Фонди Музею історії Києва з Українського дому переносять у виставкову будівлю музею на вулиці Богдана Хмельницького, 7.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця.

За словами нардепа, головна робота впала на плечі співробітників, але комендатура Майдану, як може, сприяє в порятунку київських реліквій.

"Це відбувається тому, що "Беркут" вже двічі грабував і нищив фонди Музею в Українському домі, - пояснив Бригинець. - Крім того, влада застосовує технологію підпалів будинків, де знаходиться громада і майданівці, тому музейники бояться, що доля Будинку профспілок може чекати і на Український дім, в якому на 4-5 поверхах знаходяться фонди Музею історії Києва".

Нагадаємо, в ніч з 18 на 19 лютого було пограбовано і погромлено Музей історії Києва, частина колекції та фондосховища якого знаходяться у приміщеннях на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Музей історії Києва створено в 1978 році, з 1982-му він знаходився у Кловському палаці на Липках. У травні 2004 року будівлю палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому.

У серпні 2012 року КМДА передало музею приміщеня скандальної забудови над метро "Театральна". Однак площі вистачає тільки на експозиції, фонди ж і далі зберігаються в Укрдомі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.