Громадськість розповіла, яким має бути новий міністр культури

Представники культурної сфери назвали критерії, яким мусить відповідати кандидатура на посаду міністра культури України. Серед ключових вимог - відсутність попереднього досвіду державної служби.

Про це йдеться у відповідній петиції, під якою станом на 01:00 26 лютого вже підписалося 800 осіб.

Автори звернення вимагають від народних депутатів узяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду.

"Лише зрозумілі критерії, які підтримує і з якими погоджується фахове середовище, експертна спільнота і громадськість разом із представниками законодавчої та виконавчої влади, дозволять прийняти ефективне кадрове рішення й уникнути численних помилок минулого", наголошується у зверненні.

На думку підписантів, кандидатура міністра культури України має відповідати таким критеріям:

- Тривалий досвід впровадження інновацій та ефективного управління в царині культури: створення і/або управління культурними інституціями, програмами, довгостроковими проектами, вагомими для культурної спільноти і/або аудиторій культури.

- Обізнаність із європейським досвідом розвитку культури та культурної політики, що має бути засвідчене відповідними публікаціями або освітою, практичною діяльністю, участю в аналітичних проектах тощо.

- Реноме чесного управлінця та довіра професійної спільноти.

- Відсутність попереднього досвіду держслужби.

- Кандидат повинен публічно задекларувати власну волю до реформування галузі культури, впровадження принципів демократії, прозорості та громадського контролю діяльності ввіреного йому  міністерства.

"Культура поряд із освітою відіграє ключову роль у формуванні державотворчих цінностей суспільства та його ідентичності, - підкреслюють автори звернення. - Саме культура визначає, як суспільство мислить, діє та бачить своє майбутнє. Сфера культури є надзвичайно резонансною і помилка тут коштуватиме надзвичайно дорого".

Серед тих, хто вже підписав петицію - Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, Ірина Славінська, Влада Осьмак, Алевтина Кахідзе, Олександр Ройтбурд, Віра Агеєва, Владислав Троїцький і ще сотні громадян і діячів культури та освіти.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.