Російські історики протестують проти звільнення професора Зубова

Російські історики та вузівські викладачі протестують проти загрози звільнення доктора історичних наук, професора кафедри філософії Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) Андрєя Зубова з політичних мотивів.

Про це повідомляє "Университетская солидарность".

За словами авторів звернення, хоча мотиви звільнення прямо названі не були, керівництво МГИМО дало зрозуміти, що причиною є антивоєнна стаття Зубова "Це вже було", в якій констатується:

"Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України, різкого погіршення відносин з Європою і Америкою, на порозі холодної, а, можливо, і гарячої війни з ними..."

"Ми, історики та вузівські викладачі, можемо мати найрізноманітніші переконання та політичні погляди і розходитися в оцінках нинішніх подій в Україні, - йдеться у зверненні. - Але звільнення нашого колеги за висловлені ним у статті оцінки і застереження має бути засуджене всіма членами професійної історичної та викладацької спільноти Росії".

Під зверненням підписалося кількасот науковців із РФ.

Про звільнення Андрєя Зубова повідомлялося 3 березня.

Після цього Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Тим часом частина російських істориків підписалася під зверненням до наукової інтелігенції, в якому схвалюється окупація Кремлем частини України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.