8% громадян України - сепаратисти. СОЦІОЛОГІЯ

Абсолютна більшість українських громадян (89%) сприймає Україну як свою Батьківщину: від Західного регіону (97%) до Донбасу (89%). Опитування проводилося і в Криму. Відділятися хочуть 8%, з них на Донбасі - 18%.

Про це свідчать дані соцопитування, проведеного фірмою "Юкрейніан соціолоджі сервіс" за участю Фонду "Демократичні ініціативи" для громадянського союзу "Громадська варта", повідомляє DT.ua.

При цьому незначна частина населення України поділяє сепаратистські ідеї. Ідею відокремлення області (регіону) від України і (або) приєднання до іншої держави підтримують 8% респондентів (на Донбасі - 18%, у Західному регіоні - 0,5%).

Ідею створення незалежної держави на основі південно-східних областей в цілому підтримують 11% населення України, на Півдні - 10%, на Сході - 10%, на Донбасі - 18%. А ідею відокремлення південно-східних областей і їхнє приєднання до Росії підтримують 9,5% населення Півдня, 11% населення Сходу і 27% населення Донбасу.

Тільки 6% громадян хотіли б, щоб їхня область вийшла зі складу України і створила свою незалежну державу, найбільше - на Донбасі (17%), найменше - на заході (2%).

9% населення хотіли б, щоб їхня область вийшла зі складу України і приєдналася до іншої держави. Найбільше таких - на Донбасі (24%).

32% опитаних уважає, що між західними і східними регіонами України існують глибокі політичні протиріччя, мовні та культурні відмінності, економічні диспропорції, що в перспективі вони можуть роз'єднатися або створити свої держави, або увійти до складу інших держав.

Соцопитування було проведено фондом "Демократичні ініціативи" з 16 по 30 березня 2014 року. Польову роботу виконала фірма "Юкрейніан соціолоджі сервіс". Загалом було опитано 2010 респондентів у 24 областях, АР Крим і м. Києві. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дивіться також:

66% українців вважають Голодомор геноцидом

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.