ЦОЙ БУВ АГЕНТОМ ЦРУ - РОСІЙСЬКИЙ ДЕПУТАТ

Депутат Державної Думи РФ Євґєній Фьодоров впевнений, що лідер радянського рок-гурту "Кіно" Віктор Цой не просто співпрацював з американською розвідкою, а більше того - на Цоя працював цілий відділ ЦРУ.

Про це повідомляє УП.Життя із посиланням на сайт політика з РФ.

Фьодоров проаналізував ранню творчість Віктора Цоя, яка "відрізняється повною аполітичністю". Після чого він прийшов до висновку, що пісні на кшталт "Мы ждем перемен" з'явилися в репертуарі "Кино" під прямим впливом західних структур, що мріяли розвалити СРСР.

"Пісню "Мы ждем перемен" для Цоя писали в Голлівуді. Цілий відділ ЦРУ працював на нього за планом розвалу СРСР", - заявив депутат.

Дивіться також: "1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.