УІНП: документи з архівів Криму - під загрозою

Український інститут національної пам’яті стурбований долею Державного архіву АРК і просить Міжнародну Раду архівів забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

Відповідного листа скерував 22 квітня директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на ім’я Мартіна Берендсе - президента Міжнародної ради архівів (МРА), яка має дорадчий статус у ЮНЕСКО.

У фондах Державного архіву АРК зберігаються унікальні документи періоду першої анексії півострова Російською імперією у 1783 році, які висвітлюють об’єктивну історію "приєднання" Криму, що обернулося справжньою трагедією для кримськотатарського народу.

У зв’язку з "небезпечними тенденціями у гуманітарній політиці окупаційної російської адміністрації" (як приклад наводяться звільнення директора єдиної української гімназії у Сімферополі і працівників Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника), УІНП звернувся до президента МРА з проханням забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

"В умовах російської окупаційної політики "зачистки" інформаційного простору Криму, - зазначається в листі, - реальною видається загроза зникнення унікальних архівних документів з Державного архіву АРК".

Нагадаємо, що у квітні виконавча рада ЮНЕСКО висловила стурбованість зростанням військової присутності РФ в окупованому Криму, що несе загрозу у тому числі й культурній спадщині АРК. Прийнято рішення про здійснення перманентного жорсткого моніторингу на півострові.

Міжнародна Рада архівів – професійна організація світового архівного співтовариства, що сприяє збереженню, розвиткові та використанню світової архівної спадщини. МРА співпрацює з міжурядовими організаціями, зокрема, з ЮНЕСКО.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.