АНОНС: У столиці історики обговорять (не)засвоєні уроки анексії Криму

Чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією? Що сталося із місцевим населенням і як реагувала міжнародна спільнота — про це у дискусії Українського інституту національної пам’яті «Дві анексії Криму (1783, 2014)».

Головні питання, що їх обговорюватимуть спікери та гості заходу, – чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією, що подібного, а що відмінного між анексіями Криму у 1783 та 2014 рр., як відбувалися обидва процеси (причини, хід, наслідки), яким була реакція місцевого населення, яку роль відігравали міжнародні відносини та які уроки обох подій виявилися (не)засвоєними нашим суспільством.

Спікери: Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті; Сергій Костинський, політолог, радник Міністра інформаційної політики.

Модератор: Сергій Громенко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Зустріч відбудеться в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Історія: (не)засвоєні уроки".  

26 березня, четвер, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

До участі запрошуються історики, політологи, журналісти та всі небайдужі. Вхід для преси – вільний.

Дивіться також:

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.