АНОНС: У Києві відкривається виставка про Василя Стуса

У Музеї шістдесятництва відкривається виставка "Я з вами", присвячена 30-м роковинам українського поета-шістдесятника Василя Стуса

Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

За життя поета в радянських видавництвах не вийшло жодної його збірки, проте були численні публікації за кордоном – "Зимові дерева" у Брюсселі, у періодичній пресі, у видавництвах "Сучасність" і "Смолоскип". 

Твори Василя Стуса були перекладені англійською і німецькою мовами.

Наприкінці 1984 р. у Торонто було створено Міжнародний комітет за надання Василеві Стусові Нобелівської премії.  Протягом 1985-го року Надія Світлична підготувала до друку збірку табірних поезій Василя Стуса "Палімпсести", яка була опублікована у видавництві "Сучасність" 1986 року.

У 1989-1992 роках знято фільм "Просвітлої дороги свічка чорна" (режисер С.Чернілевський).

26 листопада 2005 року Указом Президента України В.Ющенка Василю Стусу присвоєне звання "Герой України".

В експозиції представлені фотографії поета, автографи його поезій, перші публікації, машинопис з власноручними правками його літературознавчої праці "Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)", присвяченої творчості П.Тичини, вибрані листи з ув’язнення, численні документи української діаспори на захист поета та публікації у закордонній пресі. Виставку доповнено художніми творами, присвяченими Василю Стусу (художники В.Франчук, Г.Севрук).

Урочиста презентація виставки: четвер, 3 вересня 2015 року, о 18:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

У презентації виставки візьмуть участь табірний побратим поета Василь Овсієнко, режисер Станіслав Чернілевський – автор кінострічки "Просвітлої дороги свічка чорна", співак Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька" та інші.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.