У Києві - дискусія про досвід декомунізації Східної Європи та України

7 жовтня в рамках "Школи викраденої Європи" відбудеться панельна дискусія "Декомунізація у Східній Європі: Досягнуто? Забуто? Провалено?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

Мета цієї дискусії - зробити обговорення процесу декомунізації в Україні відкритим для ширшого європейського середовища.

Також ідеться про переосмислення декомунізації з перспективи теперішнього російсько-українського конфлікту.

Досвід декомунізації Східної Європи після 1989 року був різноманітним. У той час, як у Польщі та в Чехії декомунізація попри деякі порушення та недоліки, стала частиною успішного переходу до демократії - на Балканах війна, що вибухнула внаслідок розпаду Югославії, не залишила простору для декомунізації та посприяла виникненню "Югоностальгії".

Тепер, в умовах війни Україна намагається слідувати польському "шляху до успіху".

Чи допоможе декомунізація залишити позаду радянську спадщину, вплив якої є одним із чинників проросійського сепаратизму на Донбасі та в Криму, чи вона розколе націю ще більше?

Чи можна розуміти декомунізацію в Україні як антиколоніальну боротьбу в постколоніальну добу? І чи мали б ми зараз в Європі війну, якби Росія свого часу завершила декомунізацію та дерадянізацію?

Про це дискутуватимуть: Катерина Дьоготь (Кельн, Німеччина/Москва), Славенка Дракулич (Загреб, Хорватія), Микола Рябчук (Київ) та Марсі Шор (Єль, США). Модератор – Павел Марчевський (Відень/Варшава)

7 жовтня (середа), 19:00

Адреса: Будинок одягу (м. Київ, площа Львівська, 8)

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.