Спецпроект

ВІДНОВЛЕНО ДІАЛОГ ІСТОРИКІВ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Після семирічної перерви Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті відновили історичний діалог.

Установче засідання Українсько-польського форуму істориків відбулось в Києві 2-4 листопада 2015 року. На нарадах вирішено організаційні питання, що стосуються роботи Форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми роботи Форуму на 2016 р.

 Урочиста інаугурація Українсько-польського форуму істориків у Митрополичому будинку, Національний заповідник "Софія Київська", 2 листопада 2015 року

Історики визначили кількість учасників Форуму (12 осіб) та затвердили співголовуючих від української та польської груп, якими стали професор Юрій Шаповал та професор Вальдемар Резмер, визначили терміни наступних засідань Форуму. Основний хронологічний фокус роботи Форуму 1939-1947 роки.

З польського боку брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Лєвша. Крім того, д-р Павєл Укєльський та д-р Кшиштоф Пєрсак - представники Інституту національної пам’яті.

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова УІНП,  та д-р Павєл Укєльський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі під час брифінгу за результатами Форуму в Українському кризовоми медіацентрі,  4 листопада 2015 року 

Учасники української робочої групи: проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, голова УІНП — к.і.н. Володимир В’ятрович, проф. Юрій Шаповал, секретар - к.і.н Олена Гуменюк. Крім того — Аліна Шпак та Олександр Зінченко, представники УІНП.

Джерело: офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті

Більше матеріалів за темою  доступні за посиланням "Волинська трагедія"

сг

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.