Польща й далі зноситиме радянські пам'ятники - посол у РФ

Рішення влади Польщі щодо демонтажу того чи іншого пам'ятника часів радянської епохи не суперечить міжнародним зобов'язанням Варшави.

Про це в інтерв'ю Інтерфакс заявила посол Польщі в РФ Катажина Пелчинська-Наленч.

За словами дипломата, прийняті Польщею зобов'язання стосуються тільки кладовищ та місць поховань, і їх польська влада старанно виконує.

Але символічні пам'ятники, під якими немає поховань, не потрапляють в ці списки, оскільки "не охороняються міжнародними угодами, в тому числі і двосторонніми угодами між Польщею та Росією".

Таких монументів на території Польщі знаходиться близько 290, додала посол.

"Це так звані пам'ятники подяки Червоної Армії, які були поставлені в Польщі після 1945-го року і це не було рішенням польського народу, - зазначила Пелчинська-Наленч. - Червона армія сприймається в Росії як армія, яка перемогла фашизм, і це правда. Але ми знаємо, що вона також підпорядкувала собі країни Центральної Європи, у тому числі Польщу, в 1939-1941 рр. і після 45-го року. Польща припинила бути вільною країною".

За її словами, в результаті дій Червоної армії тисячі польських громадян загинули, були заслані або відправлені до в'язниці.

"З цим теж асоціюється Червона Армія, - підкресилал дипломат. - Тому символічні пам'ятники подяки сприймаються як символ радянського панування в Польщі, і вони встановлювалися тоді як символ радянського панування. І сьогодні, коли місцеві влади приймають рішення про демонтаж пам'ятників, вони керуються цими історичними причинами та побажаннями місцевого населення".

Як відомо, напередодні у польському місті Мелець було демонтовано пам'ятник подяки Червоної Армії.

МЗС РФ висловив осуд рішенням польської влади, заявивши, що польська сторона порушила ряд домовленостей між Росією та Польщею.

Нагадаємо, восени 2011 року в центрі Варшави було демонтовано пам'ятник воїнам-червоноармійцям.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.