Поранені майданівці отримають статус учасників бойових дій

Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Нововведення дають змогу учасникам Революції Гідності, які отримали поранення, здобути статус учасника бойових дій.

Урядовий законопроект №5697 підтримав 261 народний депутат, повідомляє "Дзеркало тижня".

Пропоновані зміни дають право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які під час участі в Революції гідності отримали тілесні ушкодженя (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності.

Однак ця норма не поширюється на працівників міліції, військовиків Внутрішніх військ та інших силовиків.

Проект також пропонує надати право на отримання статусу інваліда війни громадянам, які стали інвалідами: а) на території проведення АТО, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, б) населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Нагадаємо, що в січні Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

До того закон передбачав надання статусу інваліда війни лише особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва, контузії або інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі в протестах на Майдані.

За офіційними даними, під час масових акцій протестів з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за відновлення курсу на євроінтеграцію та проти влади Віктора Януковича різноманітні тілесні ушкодження отримали майже 1 тис. чоловік.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.