Князя Костянтина Острозького обрали покровителем спільної бригади

Спільна литовсько-польсько-українська бригада (ЛитПолУкрбриг) отримала свого патрона — князя Костянтина Острозького.

Таке рішення прийнято під час VIII сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща 27-28 березня, передає "Укрінформ".

"Асамблея із задоволенням сприймає факт досягнення остаточної оперативної готовності литовсько-польсько-українською бригадою (LITPOLUKRBRIG). Висловлює задоволення з прийняття її патроном Великого литовського гетьмана князя Костянтина Острозького та підтримує ідею надання бригаді відповідного прапора", — йдеться у документі асамблеї.

Під час засідання голова підгрупи культурно-гуманітарної співпраці Асамблеї, польський сенатор Малгожата Копічко повідомила, що члени комісії з трьох країн прийняли це рішення одноголосно.

Фото: Іван Гоменюк

За її словами, урочистості щодо надання бригаді імені князя Острозького зі врученням бойового прапора з'єднання можуть відбутися в Любліні впродовж цього року.

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460—1530)  як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Довідка:

Литовсько-польсько-українська бригада – спільне з’єднання трьох країн, утворене в 2014 році. Бригада налічує 4,5 тис. бійців. Її штаб розташовується в м. Любліні (Польща).

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.