У Боярці меморіальну дошку Коновальцю встановили, пошкодили та відновили. ФОТО

У м. Боярці Київської обл. 27 травня активісти встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР та керівнику ОУН Євгену Коновальцю. Наступної ж ночі вандали її пошкодили. На даний момент дошка вже відновлена.

Про це пише "ГалІнфо".

Знак відкрили на стіні будинку, що розташовується на розі вул. Євгена Коновальця (декомунізована вул. Ворошилова) і вул. Жуковського.

 Фото: Фейсбук Андрія Ковальова

Відомо, що Коновалець на чолі Січових стрільців певний час перебував у Боярці в дистопаді-грудні 1918 року під час Протигетьманського повстання.

Ініціатори та учансики відкриття дошки Євгенові Коновальцю. Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Однак у ніч із 27 на 28 травня 2017 року невідомі вандали облили дошку червоною фарбою.

 Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Утім, активісти швидко відновили первісний вигляд меморіального знаку.

Як повідомлялося, 22 січня 2017 року барельєф на честь Євгена Коновальця відкрили в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.