Україна - ЮНЕСКО: Росія нищить Ханський палац у Бахчисараї

Критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціального засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ 19 січня. Про це йдеться на сайті відомства.

Захід відбувся під головуванням Голови Нацкомісії Сергія Кислиці за участі заступника Міністра культури України Тамари Мазур, Глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, представників причетних міністерств та відомств, експертів Українського національного комітету ІКОМОС, Українського національного комітету "Блакитний щит", ІККРОМ в Україні.

Засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Фото: mfa.gov.ua

Учасники засідання констатували, що ситуація у галузі культури на території окупованого Росією Криму викликає глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які фактично, проводять масовий, добре спланований наступ на унікальний мультикультуралізм на Кримському півострові.

 Карло Боссолі. "Палац у Бахчисараї", 1857 р.

Про такі агресивні дії яскраво свідчать  т.з.  "реставраційні роботи" на території пам’ятки національного значення України, невід'ємної частини культурної спадщини кримськотатарського народу – Ханського палацу в Бахчисараї, що становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам'ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році.

За результатами обговорення проблеми учасники вирішили вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль, насамперед по лінії ЮНЕСКО, задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї.

Нагадаємо, що російські окупанти руйнують Ханський палац в Бахчисараї.

Дивіться також:

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русскім" став. Імперський крок Катерини

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.