Вночі Сенат затвердив зміни до закону про польський Інститут нацпам’яті

Близько другої ночі за місцевим часом відбулося голосування у Сенаті щодо змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

"За" проголосувало 57 сенаторів. Проти – 23. Двоє сенаторів утрималося. Загалом у голосуванні взяли участь 82 сенатори.

Згідно із змінами "злочини українських націоналістів та українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом" прирівнюються до злочинів нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

"Злочином українських націоналістів і українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на території Волині та Східної Малопольщі".

За заперечення таких злочинів українських націоналістів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді грошового штрафу, або кримінальна – до трьох років ув’язнення.

За заперечення співучасті польських націоналістів у винищенні єврейського населення закон відповідальності не передбачає.

Натомість подібне покарання передбачене за "паплюження доброго ім’я Польщі" для тих, "хто публічно і проти фактів приписує Польській Нації або Польській Державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, здійснені Третім Рейхом".

Ці зміни викликали гостру реакцію держави Ізраїль, зокрема прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху: "Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост."

Зміни до цього закону спричинили найбільшу за багато років кризу у відносинах між Польщею та Ізраїлем.

Українське МЗС раніше також прокоментувало голосування у польському парламенті.

"Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", - йдеться у заяві МЗС України.

Польське суспільство також неоднозначно відреагувало на ці законодавчі ініціативи правлячого табору.

Опозиційний політик, колишній маршалек Сенату Богдан Борусевич під час обговорення закону заявив, що результати його прийняття будуть найгіршими, а зміни до закону створює нові лінії напруження із іншими країнами.

Гельсинська фундація прав людини опублікувала звернення, в якому стверджується, що цей закон суттєво обмежить свободу висловлювань у Польщі.

Відомий історик, знавець польсько-єврейських проблем часів Другої світової війни, колишній директор Офісу президента Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Персак вважає, що для свободи дискусій навколо минулого найбільш небезпечними є не так можливість кримінального переслідування, як адміністративного:

"На практиці кожного, чиї слова не сподобалися, наприклад "Редуту Доброго Імені" або іншій організації з подібними цілями, будуть тягати по судах. Навіть якщо суд визнав би правоту підсудного – клопіт очікує саме його, бо мусить боронитися і доводити, що не є верблюдом (у адміністративному процесі на відміну від кримінального нема презумпції невинуватості). (…) Бачу в цьому серйозну загрозу свободі дискусій навколо історії" - написав історик на сторінці facebook.

Нагадуємо, раніше новий Президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек заперечив відповідальність польських громадян у масовому вбивстві євреїв у містечку Єдвабне.

У 2003 році слідство, яке провадив Інститут національної пам’яті Польщі, встановило, "що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 
  

Читайте також:

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.