Знайдено сліди доісторичних ящірок. Бігали на двох

На території Південної Кореї знайшли скам’янілі сліди ящірок, що пересувалися стрибаючи на задніх кінцівках.

Близько 110 мільйонів років тому на території сучасної Південної Кореї росли пишні ліси ліан і було багато лагун. Цю місцевість населяли різні види ящірок, а також птерозаври, що полювали на них. Про це пише Explorer.life з посиланням на National Geographic.

 Чуан Жао "Ящірка та Птерозавр". Фото: National Geographic.

 

Фотознімки зразків оприлюднили минулого тижня в журналі Scientific Reports та назвали найдавнішими доказами пересування ящірок на двох кінцівках.

В сучасному світі близько 50 видів ящірок пересуваються на двох лапах. Проте нова знахідка показує, що така можливість виникла значно раніше, ніж вважали науковці.

Гірнича плита містить 29 відбитків задніх кінцівок ящірок, довжиною приблизно один дюйм. Скам’янілі відбитки класифікували як Sauripes hadongensis.

Дослідити, як саме пересувались ящірки, доволі складно. Але тип слідів яскраво відображає тип поведінки доісторичних плазунів. Тому найімовірніше ящірки пересувались стрибками.

 

 Аналіз скам’янілих відбитків. Фото: Йонга–Нам Лі.

Вперше плиту з відбитками віднайшли у 2004 році, про що повідомляли корейські дослідники. Але в той час плита не викликала великого наукового зацікавлення і тому її відклали "до кращих часів", аж до 2016 року.

Саме тоді й з’ясували, що сліди древніх ящірок Мезозойської ери були надзвичайно подібні до слідів сучасних ящірок.

Дослідники лише відзначили, що спосіб пересування древніх ящірок та сучасних дещо відрізнявся: сучасні здатні "ходити" на задніх кінцівках, на відмінну від древніх, які пересувались стрибками чи бігом. Очевидно, саме такий тип пересування дозволяв уникнути хижаків та птерозаврів.

Нагадуємо, що нещодавно у Мексиці знайшли незвичне кільцеве поховання.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.