Спецпроект

АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомили в УКУ.

Програма покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і в Галичині.

Обʼєктом вивчення передовсім будуть українські жертви, однак у перспективі передбачаються дослідження польських, єврейських та інших жертв.

Програма має академічний характер і є відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила молитву".

Кінцевою же метою проекту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.

На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається видання поіменних списків жертв, збірників документів і підсумкової наукової монографії.

Учасники: владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету; Галагіда Ігор, доктор, професор Ґданського університету; Разиграєв Олег, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України; Скочиляс Ігор, доктор історичних наук, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Час: 26 квітня, четвер, 13.00-14.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, Український Дім, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Контакт: Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету (моб. тел. (067) 67-41-443);

Юрій Скіра, менеджер проекту "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр." (моб. тел.: (097) 44-05-454).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.