У Вінниці відкрили виставку "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля". ФОТО

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували виставку, присвячену добі Перших Визвольних змагань.

Про це повідомляє Центр історії Вінниці.

 

Подію приурочили до двох дат – 100-річчя Української революції та 100 років від заснування Вінницького обласного краєзнавчого музею. Виставку організовано спільно з Центром історії Вінниці, Державним архівом Вінницької області та Музеєм історії Києва. 

 Свою колекцію військових нагород часів тих часів для виставки надав історик та колекціонер Максим Царенко.

"Виставка є однією із "перлин" святкування 100-річчя обласного музею. Оскільки Центр історії Вінниці займається реконструкцією тих подій, ми надали власну фондову колекцію одностроїв, зброї та амуніції доби УНР, зокрема відновлений панцирник "Отаман Петлюра", репліку гірської гармати зразка 1909 року, унікальну копію Бойового прапора 3-ої Залізної дивізії, отриману минулого року з дозволу Міністра оборони на звернення Вінницького міського голови Сергія Моргунова", – розповів директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен 
 
 

Серед реконструйованих військових комплектів– юнак 1-ої Української військової школи імені Богдана Хмельницького, командир панцирника "Отаман Петлюра" Автопанцирного дивізіону Січових Стрільців, вояк Кінного полку Чорних Запорожців, хорунжий 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, сестра-жалібниця Польової лічниці №1 Галицької Армії, повстанець Подільської повстанської групи отамана Гальчевського, козак гарматного куреня 1-ої Кулеметної дивізії Армії УНР.

 

Родзинкою виставки став легендарний стіл Симона Петлюри, яким Головний Отаман користувався у стінах Військово-похідної Канцелярії (перебувала у Вінниці у травні-червні 1920 року).

 

" За цим столом підписували не один важливий документ військового характеру. Щоб його винести з кабінету директора, спеціально викликали спеціалістів Національного реставраційного центру з Києва. Вони його розібрали, адже стіл дуже важкий. Вісім чоловік його переносили по деталях", – говорить завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії музею Лариса Семенко.

 

Стіл датують межею XVIII – XIX ст. Є припущення, що стіл походить з будинку родини Грохольських на теперішній вул. Толстого (садиба "Рузін") у Вінниці. Імовірно, українські штабні старшини взялицей стіл із фондів тоді новоствореного крайового музею для умеблювання садиби Боруха Львовича, де, власне, і розмістилась Військово-похідна канцелярія.

 

У день відкриття виставку відвідав Вінницький міський голова.

"Це період в історії, який дійсно цікавий суспільству. З кожним роком все більше і більше відкривається "білих плям" в історії України. Радянська історія залежала від ідеології і про те, як відбувалася боротьба за ствердження своєї незалежності, мало хто про це знає. Фактично більшовицька ідеологія з часом перемогла, і всі представники національно- визвольного руху країни початку ХХст. фактично були знівельовані, представлені суспільству як бандити і злодії.

У реальності все ж не так відбувалося. Такі заходи потрібно робити, адже тут немає ідеологічної складової. Кожен може прийти, подивитися, зробити висновки. Мене особисто під час виставки зацікавила посвідчення військовополоненого козака-петлюрівця Кузьми Денисюка з с. Малі Хутори, нині це межі Вінниці", - поділився своїми враженнями Сергій Моргунов.

Мер Вінниці Сергій Моргунов 

Виставка "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля" – лише один із численних заходів по відзначенню сторіччя Української революції у Вінниці. Їх кульмінацією стане відкриття Музею тимчасової столиці, який розкриватиме історію міста та регіону сторічної давнини.

Нагадаємо, раніше у Вінниці урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник Петлюрі, а також меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР.

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.