Спецпроект

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування 8 липня пам’яті загиблих у Сагрині українців.

Вшанування українців, які загинули від рук польських Cелянських батальйонів (Батальйонів хлопських) та підрозділів Армії Крайової у березні 1944 року воєвода назвав "провокацією", повідомляє "Наше слово".

Григорій Купріянович

Д-р Григорій Купріяночич є головою Українського товариства в Любліні, та, водночас, співголовою Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі.

Під час прес-конференції 9 липня воєвода заявив, що подасть заяву до прокуратури  з приводу підозри скоєнння злочину під час урочистостей.

Чарнек процитував слова з доповіді українського діяча, який сказав, що в Сагрині впали жертви з рук інших громадян Речі Посполитої, тому що "говорили іншою мовою та були іншого віросповідування":

"Цей злочин проти людства було вчинено членами польського народу, партизанами АК, які були солдатами польського підпілля. Ми жаліємо, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановано так само, як у випадку польських жертв Волині", – цитував люблінський воєвода  доповідь Купріяновича.

Чарнек зазначив, що думки, які Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі в Сагрині, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІПН). Закон передбачає штраф або тюремне ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

Президент України Петро Порошенко став на коліно перед меморіалом загиблим у Сагрині:

"Ми глибоко шануємо пам’ять українців, які стали жертвами українсько-польського конфлікту у березні 1944 року, але так само ми вшановуємо пам’ять поляків, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині в 1943-44 роках. Звертаємося до Господа: "Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Закликаю українців та поляків до взаємного прощення!

Події між українцями і поляками часів Другої світової війни вимагають ретельних історичних досліджень спільно українських і польських науковців. Наші народи заслуговують на правду. Але ми не дамо політизувати ці сторінки нашої історії.

Страшні сторінки минулого польського та українського народів не повинні бути визначальними ані для сьогодення, ані для нашого спільного європейського майбутнього".

Самі відзначення в Сагрині, у яких взяв участь Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради України, міністри українського уряду, дипломати з послом України Андрієм Дещицею, делегації української громади Польщі, колишні жителі Холмщини, делегації з кількох областей України з керівнками й громадськими активістами, історики Пшемислав Чарнек назвав "провокацією":

"Їх організовано у 75-ті роковини трагічної "Кривавої неділі" на Волині, де у системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко шукати у історії світу, у жорстокий спосіб мордували тисячі поляків, також під час Богослужінь. Ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою у луцькій Кафедрі і теж на місці злочину. Натомість українці зорганізували молитву на могилах своїх побратимів, які загинули 10 березня а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію", – сказав воєвода.

У Сагрині було велелюдно. Фото: FB Петро Порошенко

Він також подякував службам, оскільки як зазначив, приїзд на відзначення до Сагрині "тисяча чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним".

Нагадаємо, польський та український президенти вшановували жертв польсько-українського кофнлікту під час Другої світової свійни окремо.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.