Українські історики пишуть польському прем’єру листа-підтримки Г.Купріяновича

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

Про це повідомляє "Наше слово".

 Голова УІТ проф. Роман Дрозд

У своєму зверненні вони підняли тему польсько-українського конфлікту в часи Другої світової війни, потребу вшанування жертв з обох сторін, а також критикують слова люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав вшанування пам’яті українських жертв провокацією.

Нагадуємо, що Чарнек 9 липня подав заяву до прокуратури на д-ра Григорія Купріяновича через промову останнього під час відзначень у селі Сагринь 8 липня.

У документі історики звертають увагу на те, що нащадки загиблих у Сагрині, як і вся українська громада, чекали більше 10 років на офіційне відкриття пам’ятника на місцевому цвинтарі та належне вшанування пам’яті загиблих.

"Лише в цьому році Президент України Петро Порошенко зробив це. Висловлюємо засмучення з тієї причини, що на церемонії не були присутні представники польської влади відповідного рівня.

Точно так само можна було вшанувати спільно польські жертви на Волині. Це було б ще одним важливим жестом на шляху польсько-українського примирення", – пишуть до Матеуша Моравецького автори документу.

 

Для істориків з УІТ не зрозумілими є трактування виступу голови Українського товриства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині у такий спосіб, як це зробив люблінський воєвода.

"На нашу думку, у своїй промові Г. Купріянович не ображає польського народу і не можна йому закинути того, що він говорить неправду. Факти, що містяться в промові, підтверджені істориками.

Ось чому ми здивовані повідомленням Воєводи про подання заяви до прокуратури на д-ра. Г. Купріяновича", – наголошують історики. Вони теж простять польського прем’єра втрутитися у справу, щоб запобігти погіршенню польсько-українських відносин.

Додатково повідомляємо, що у мережі Facebook ініційовано акцію на підтримку українського діяча з Любліна Григорія Купріяновича.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.